Оце перечитав анекдот про Васю і праску (див. нижче) та й задумався. А хіба мало отаких вась, яких лякає подружнє життя? Вирісши під маминим крилом, вони ніяк не насміляться робити кроки самостійно, а якщо і зроблять, то по певному часі злякаються свого вчинку та й знову тікають під мамине крило, а якщо мами вже нема (бо й такі уже сивочолі "дітки" є), то вони ховаються за її колишні настанови, як за монолітний щит. Тому-то так багато одиноких жінок, які, як мовиться, мали, чи мають, справу з васями...

• 
• 
•